Українська мова

Українська мова  10.10.2014

Тема. Розвиток мови. Робота з деформованим текстом. Усне пояснення змісту прислів'їв

Мета:

1 закріпити уміння перевіряти орфограми слабких позицій звуків за допомогою вивчених способів

2. Розвивати українську мову

3. Виховувати увагу, акуратність

                                Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ.Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.    Удосконалення таблиці перевірки орфограм

2.    Бесіда

ІV.Робота над розвитком мови

1.    Робота в парах – вправа11

-         Робота над орфограмами

-         Складання і запис речень з деформованого тексту

2.    Усне пояснення змісту прислів'їв

Словами туди сюди, а ділами нікуди. Добре ім'я дорожче від усіх скарбів. Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом. Той багато дає. Хто дає від щирого серця.

V. Завдання додому  Пригадати ситуацію, у яківй є доречним використання одного з цих прислів'їв. Підготувати діалог з товаришами

VІ. Підсумки уроку.

                            Чи цікавий був урок?

                            Що найбільше сподобалося?

Українська мова                        13.10.2014

Тема  «Історичне чергування [е] // [Æ] у коренях споріднених слів та формах слова»

Мета уроку: 1. Розширити уявлення учнів про історичне чергування звуків у корені слова, виявивши чергування голосних звуків [е] // [Ø]

3.       Вправлятися в утворенні форм слів; формувати контрольно-оцінні  дії під час виділення кореня слова

4.       Вчитися визначати смислові частини тексту, складати план, переказувати текст на основі плану.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

1.       Гра «Відкритий мікрофон».

             Які чергування ми знаємо?

            Де відбуваються ці чергування?

            Які звуки чергуються у спільнокореневих словах?

            Які звуки чергуються у змінах слів?

2. Робота з підручником.

3. Переказ казки близько до тексту.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Робота з підручником

У вправі 81  учням пропонується записати речення, перевіряючи орфограми, і виписати споріднені слова (скельце, скло) та довести свою думку, тобто пояснити, чому вони вважають ці слова спорідненими.

Учні пояснюють, що скельцем можна назвати маленьке  скло, тобто слово скельце  походить від слова скло, слово скло в мові з’явилося раніше за слово скельце. Визначаючи корінь у цих споріднених словах, учні встановляють, що це -скель- та -скл- . Учні відмічають, що звуковий склад кореня в обох словах  різній: звук [е] чергується з  [Ø],  звук [л′] чергується зі звуком [л]. Подальше обговорення учитель обмежує лише чергуванням голосних звуків і інформує учнів, що чергування [е] // [Ø] – це історичне чергування. Учні уточнюють схему на сторінці 38, вписуючи позначку Ø у квадратні дужки.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Вправляння в утворенні форм того самого слова (Впр.82 - зміна за числами).

Очікуваний запис:

Олівці – олівець, стілець – стільці.

Учні визначають корінь –олівц- та –олівець, -стілець- та -стільц-. У визначених коренях відбувається чергування [е] // [Ø].

2.     Робота в парах .Вправа 83.

Парна робота дозволяє їм спільно обговорити запропоновані варіанти, щоб дійти спільно думки стосовно того, на якому рядку записані слова, у яких відбувається історичне чергування голосних звуків.

Правильний вибір – перший та другий рядки: день (дня), пень (пня), корабель (корабля); печі (піч), ведмеді (ведмідь), паперу (папір).

На третьому рядку записано слова, у яких відбувається позиційне чергування голосних звуків.

                Фізкультхвилинка

3.     Фронтальна робота. Вправа 84

Учні читають текст і спочатку звертають увагу на виділені в тексті форми слова, визначають корінь слова (-журавл- і –журавель-) .  Учні відзначають, що в цих формах у корені відбувається історичне чергування[е] //  [Ø].

4.     Словникова робота.

5.     Обговорення з дітьми питання, що називається легендою, чим легенда відрізняється, наприклад, від казки або оповідання. Зараз не йдеться про чіткі визначення цих літературознавчих понять. Достатньо звернути увагу учнів на загальні відмінності.

Легенда – це народне сказання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. Легенди люди переказували із уст в уста ще тоді, коли не було писемності.

Казка - це твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.

Оповідання – це словесне повідомлення конкретної людини (автора) про кого-, що-небудь; розповідь. 

6.     Довести, що легенда є текстом, тобто зв’язним повідомлення на якусь тему з головною думкою, учні визначають тему

-          Про що повідомляється? – (Про те, чому криниця в народі називається журавлем.) та головну думку

-          Що найголовніше повідомляється? – (Люди пам’ятають добрі справи і шанують за це.).

-          Визначення зачину (у 1 абзаці тексту  читач налаштовується на те, що з хлопчиком, який заблукав, можуть статися якісь події), 

-          Головної  частини (У 2, 3 абзацах тексту розповідається саме про ті події, які сталися з хлопчиком)  

-           Кінцівки тексту (в останньому абзаці тексту повідомляється, як люди вшанували добру справу журавля).

-           Звертається увага на те, що головна частина тексту складається  з двох абзаців. Учні розмірковують, чому саме головна частина  поділена на дві частини. З’ясовується, що спочатку  розповідається про страждання хлопчика, а потім – про допомогу журавля.

7.     Складання плану тексту.

Наприклад:

1.     Хлопчик заблукав у лісі.

2.     Глибока криниця.

3.     Журавель дістав води і напоїв хлопчика.

4.     Згадка про доброго птаха.

Далі учні за планом переказують легенду. Вдома учням пропонується узнати в дорослих яку-небудь легенду про птахів і підготуватися переказати її для товаришів у класі на наступному уроці. У ході такої підготовки учні складають план і переказують за планом легенду.

V. Домашнє завдання

Вправа 85

VI. Підсумок уроку

Гра «Відкритий мікрофон».

Урок  за темою «Історичне чергування голосних звуків [ei]   // [Æ] у коренях споріднених слів та формах слова. Перевірка орфограми слабкої позиції звука за правилом історичного чергування звуків»

Мета уроку:  розширити уявлення учнів про історичне чергування звуків у корені слова, виявивши чергування голосних звуків  [ie] // [Æ]; уточнити правило історичного чергування і включити його в уточненому виді в орфографічну дію; вправлятися в здійсненні орфографічної дії з урахуванням правила історичного чергування; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії; удосконалювати навички парної роботи з метою спільного обговорення.

У вправі 85  учням пропонується перевірити орфограму слабкої позиції у слові-відгадці (віт_р) відомими способами. Знайти сильну позицію звука учням не вдається. Орфограму можна перевірити за орфографічним словником. Учитель пропонує учням поспостерігати за коренем у цьому слові й можливо відкрити якийсь ще секрет історичного чергування звуків, який дозволить перевіряти орфограму слабкої позиції і без орфографічного словника.

Записавши декілька форм слова (віт_р, вітром, вітру)  і визначивши  корінь, учні помічають, що в корені цього слова відбулося історичне чергування  [ie] // [Æ]. Учитель з’ясовує з учнями, якими буквами позначається  проміжний звук[ie]. Це букви е та и. Далі учитель запитує учнів, якою буквою позначено цей звук у слові вітер у словнику. На основі цього учитель знайомить учнів ще з одним «правилом» історичного чергування: якщо звук [ie] чергується в тому ж корені з [Æ] (нулем звука), то він позначається на письмі буквою е. На схемі учні вписують букву е на позначення звука [ie].

У вправі 86  учні записують відгадки до поданих загадок, використовуючи для перевірки орфограми слабкої позиції правило історичного чергування: півень, тому що півня; човен, тому що човна, тиждень, тому що тижня. 

Завдання у вправі 87 пропонує учням доповнити добре знайому їм схему «Як записати слово без помилок». Йдеться про уточнення другого рядку в колонці «Перевіряю». Якщо раніше на цьому рядку було записано правило, яке стосувалося лише чергування [ie] // [і], то тепер цей рядок доповнюється чергуванням [ie] // [Æ].

Вправа 88 дозволяє учням, працюючи в парах, повправлятися в застосуванні правила історичного чергування відносно чергування [ie] // [Æ] для   перевірки орфограми слабкої позиції звука.

Інструкція до парної   роботи:

1.     Працюймо  в парі, але кожний у своєму зошиті.

2.     Домовтеся, хто відповідає за назви місяців, а хто за назви ознак.

3.     Добирайте до кожної назви місяця відповідну ознаку. У разі згоди  записуйте утворене сполучення слів, перевіряючи орфограми, якщо такі є. 

Вправу 89 учні самостійно виконують вдома.

Очікуваний запис:

1.Скатертина біла ввесь світ накрила. 2. Що росте догори коренем? 3. Мене просять і_ чекають, а як покажусь – утікають. 4. Серед двора лежить червона сковорода.

На наступному уроці вчитель з’ясовує, як саме учні перевіряли орфограми: скатертина, тому що скатéрка (за сильною позицією), коренем, тому що корінь (за правилом історичного чергування), чекають, тому що очікувати (за правилом історичного чергування), серед, тому що  посерéд (за сильною позицією),  лежить, тому що ліжко (за правилом історичного чергування) або лéжень (за сильною позицією), червона (за словником).

Урок  за темою «Систематизація способів перевірки орфограм слабкої позиції звука»

Мета уроку:  вправлятися в здійсненні перевірки орфограм слабкої позиції звука наявними способами; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії;вправлятися в утворенні форм слова;вчитися використовувати в мовленні фразеологізми; удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

У вправі 90 учні самостійно групують слова, перевіряючи орфограми і з’ясовуючи, у яких словах писати букву е, а у яких и.

Очікуваний розподіл:

е	и
Човен (човна, [ie] // [Æ])	тримати (підтрúмка)
дзвеніти (дзвін, [ie] // [і]	захищати (захúщений)
клекотіти (клéкіт)	коридор (сл.)
колектив (сл.)	гриміти (сл.)
шепотіти (шéпіт)
бусел (сл..)
бензин (сл.)
дятел (дятла, [ie] // [Æ])

Звертаємо увагу, що під час запису від учнів не вимагається фіксувати способі перевірки, це учні повинні зробити усно, у зошитах учні записують лише слова в два стовпчики і підкреслюють орфограми. Про способи перевірки  (за сильною позицією, за правилом історичного чергування, за орфографічним словником) учитель запитає учнів після завершення роботи. Перевірку орфограми слабкої позиції звука в слові дятел, дійсно, учні можуть зробити, спираючись на правило історичного чергування, або написати з пам’яті, бо це слово знайоме їм по списку слів для запам’ятовування для 2 класу.

Для виконання вправи 91 учні об’єднуються в групи. Мета групової роботи – спільне обговорення. Перед тим, як надавати інструкцію до групової роботи, учитель з’ясовує, які предмети намальовані на с. 42 (книга, черепаха, корова, камінь).

Інструкція до групової роботи:

1.     Працюймо  в групі.

2.     Серед поданих чотирьох рядків слід обрати той, де записано правильно утворені форми слів книга, черепаха, корова, камінь.

3.          Кожний читає усі чотири рядки  та пропонує той, на якому, за його думкою,   усі форми названих слів записано правильно.

4.          У разі різних варіантів обраного рядка йде обговорення: кожний наводить свої докази.  

5.          У разі згоди усіх учасників групи між собою напроти рядка ставиться відповідна позначка («галочка»).

Усі форми слів книга, черепаха, корова, камінь записано правильно на третьому рядку.

Вправа92  дозволяє учням розширити свої знання про фразеологізми, про їхнє використання в мовленні, а також попрацювати з лексичним  значенням (без вживання цього терміну) слів кужіль, веретено, прядка. Учитель спочатку обгорює, що знають учні про предмети, які називаються цими словами, чи бачили учні ці предмети вдома чи в музеї. Потім учні звертаються до довідки №1 у «Скриньці мовознавця» на с. 49.

Вправа93 пропонується для самостійного виконання вдома.

Учитель може запропонувати учням додатково прочитати текст вправи 101, у якому учні знайдуть відомості про історію деяких слів, серед яких є слово пшениця. Спираючись на ці відомості, учні можуть використати для перевірки орфограми слабкої позиції у цьому слові не лише орфографічний словник, а й слово пшінка, хоча слова пшениця та пшінка в сучасній українській мові  не є спорідненими.

Урок  за темою «Перевірка орфограм слабких позицій відомими способами (продовження)»

Мета уроку:  вправлятися в здійсненні перевірки орфограм слабкої позиції звука наявними способами; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та основі цього визначати послідовність абзаців в тексти, вчитися складати план тексту і переказувати текст на основі плану; удосконалювати навички групової роботи з метою формування дій контролю та оцінки  («Вулик») та спільного обговорення («Учнівська рада»).

Вправа 94 спрямована на формування в учнів контрольно-оцінних  дій під час здійснення орфографічної дії. Учням необхідно не лише знайти помилки в роботі Яринки та виправити їх, а й класифікувати ці помилки за способами перевірки орфограм, заповнюючи таблицю на с.44. Завдання виконується спільно в групі. Перед початком групової роботи учитель зачитує (або переказує) вступний до вправи текст, який спрямований не лише на мотивацію учнів до перевірки Яринчиного запису, а й дає змогу учням замислитися, а чи завжди вони самі перевіряють свої тексти, які записують не в класі під диктовку вчителя або за його вимогою, а пишуть самостійно вдома (листи батькам або друзям, записки  тощо). Йдеться про рефлексію свого особистісного позашкільного досвіду писемного мовлення. Дуже важливо, щоб учитель знайшов час на уроці про це поговорити з учнями. Потім учитель пропонує перейти до роботи в групі й перевірки запису, зробленого Яринкою.

Інструкція до групової роботи:

1.          Працюймо  в групі: троє учнів будуть перевіряти речення, а четвертий буде заповнювати таблицю на основі їхніх результатів.

2.          Розподіліть, хто працює з реченнями, а хто з таблицею. Кожний з трьох перевіряючих відповідає за два речення.

3.          Коли усі, хто перевіряє, закінчать роботу, починається обговорення помилок.   

4.          Кожний по черзі називає, які саме помилки він знайшов , решта учнів погоджується або висловлює свою думку. Після узгодження помилок той учень, який заповнює таблицю, повинен з’ясувати, на який спосіб перевірки орфограми було допущено помилку і поставити відповідну позначку («галочку») на рядку з цим способом.

5.          Після обговорення усіх помилок робиться підрахунок. Усього в роботи Яринки допущено 6 помилок. 

У вправі 95 учні спочатку читають поданий деформований текст. Учитель не попереджає, що текст деформований, але після читання відразу запитує учнів, все їм було зрозумілим, коли вони читали. Наступне питання: що заважало розумінню. Учні доходять висновку, що розумінню заважала відсутність зв’язку між подіями, непослідовність подій в розповіді. Спільними зусиллями вчитель та учні відтворюють причинно-наслідкові зв’язки між подіями і встановлюють послідовність цих подій в тексті. Для цього необхідно визначити тему тексту. У тексті розповідається про калину, про народну (не наукову, бо це легенда) версію виникнення у цієї рослини її назви. Після з’ясування теми встановлюється послідовність подій. Учитель може запропонувати учням об’єднатися в групи та  спробувати самостійно встановити цю послідовність. Можна обговорити такі питання:

1.     Як ставилися одне до одного хлопець і дівчина до того, як настав хлопцеві час козакувати?

2.     Що сталося в селі через три роки розлуки?

3.     Чому дівчина перетворилася в кущ?

4.     Чому кущ назвали калиною?

Учитель  може з’ясувати з учнями, чому в Україні так шанобливо ставляться до калини. Це дозволить пояснити, що таке символ (художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття і т. ін. ).

Після встановлення послідовності подій учні складають план тексту і переказують потім його письмово за цим планом. Наприклад, план може бути таким:

1.     Кохання хлопця та дівчини.

2.     Оборона рідного села.

3.     Коханий дівчини серед чужинців.

4.     Калина – символ любові та поваги до рідної землі.

Вправи  96 та 97 виконуються учнями самостійно вдома. Розгадування та створення головоломок – знайоме учням завдання.

Перша головоломка у вправі 96: палець, шершень, терен, танець.

Друга головоломка у вправі 96: летіти, дзвеніти, пекти, шепотіти.

Урок за темою  «Перевірка орфограм слабких позицій відомими способами (продовження)»

Мета уроку: вправлятися в здійсненні перевірки орфограм слабкої позиції звука наявними способами; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії; вчитися складати план тексту і будувати текст на основі плану; удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

Виконання вправи 98 передбачається в груповій роботі.  Завдання спрямоване на формування дії конролю за історичним чергуванням звуків у корені слова. Учні об’єднується в групи і в ході спільного обговорення знаходять рядки (їх два), у яких записано споріднені слова з історичним чергування звуків, і позначають їх відповідною позначкою («галочка»).

Інструкція до групової роботи:

1.     Працюймо  в групі.

2.     Серед поданих чотирьох рядків слід обрати той, де записано споріднені слова з історичним чергування звуків, і позначити їх «галочкою».

3.          Кожний читає усі чотири рядки  та пропонує той, на якому, за його думкою,   записано споріднені слова з історичним чергування звуків.

4.          У разі різних варіантів обраного рядка йде обговорення: кожний наводить свої докази.  

5.          У разі згоди усіх учасників групи між собою напроти рядка ставиться відповідна позначка («галочка»).

Правильно обрані рядки: скеля – скло ([е] // [Æ], школа – шкільний ([о] // [і].

У вправі 99 учням пропонується скласти нову розповідь про пригоди Плямса за поданими початком та сюжетними малюнками. Це вже знайоме для учнів завдання з другого класу.   Як і в другому класі учні роздивляються малюнки і обговорюють їх. Потім декілька учнів усно складають розповідь за малюнками. До розповіді учні добирають заголовок і складають план.

Наприклад:

Весела прогулянка

План.

1.     Ранкова прогулянка Плямса та Персика.

2.     Зустріч з котиками.

3.     Котики просять захистити їх.

4.     Винахідливий Плямс.

Одного ранку гуляли Плямс та Персик. Настрій у них був чудовий. Персик ділився з Плямсом своїми секретами.

Раптом з’явилися два знайомі котики. Плямс зупинився привітатися,  але Персик обурився і кинувся на котів  з гавканням.

Котики злякалися і стали  втікати. Але потім вирішили, що Плямс їх захистить. Вони бігали навкруги Плямса в очікуванні допомоги.

І Плямс знайшов рішення. Через хвилину коти вмостилися в нього на голові і плечах. Звідти вони вже й привітали Плямса. А Персику стало соромно.

Далі учитель просить дітей записати складену розповідь.  Орфограми слабкої позиції треба позначати рисочкою.  

Вправа 100 пропонується для самостійного опрацювання вдома. У цій вправі дітям пропонується виконати завдання, сюжет якого добре знайомий учням (бал у королівстві Слів).  Ця вправа спрямована на формування дії оцінювання. Учні самостійно з поданого списку слів добирають слова до свити короля (слова, у яких орфограми слабкої позиції звука можна перевірити відомими способами)  та свити королеви (слова, у яких орфограми слабкої позиції звука не можна перевірити відомими способами). 

Свита короля: затишок, крилатий, синець, пестливий, кришити, щигля, не _ ходи.

Свита корелеви: воз_ш, зав’яж_мо, кос_мо, пиш_те, вийд_ш, нос_ш.

Вправа 101 має додатковий характер і виконується вдома за бажанням. Її можна було використати одночасно з вправою 93. У будь якому разі важливо на наступному уроці обов’язково поцікавитися, хто з учнів попрацював з цією вправою, чого нового дізнався. Така бесіда є складовою мотивації для самостійного опрацювання лінгвістичного матеріалу, який виходить за межі програми.

У «Зошиті з самооцінювання» учням пропонується попрацювати з карткою №2.

Перше завдання цієї картки включає запис під диктування тексту «Гроза в осінньому лісі».

Гроза в осінньому лісі

Швидко темніє осінній ліс. Останні сонячні промені тихо зникають між стовбурами дерев.  Вітер усе сильніше погойдує вершини кремез-них дубів. І ось увесь ліс озаряє блискавиця. Гримить грім. За_мить земля вкрита великими дощовими краплями. Над_ усім лісом панує злива. Це остання гроза в_ цьому році.

Записавши текст, кожний учень порівнює свій запис із зразком, який учитель надає на карточці (див. вкладку «Відповіді до завдань з самооцінювання»), і виправляє помилки, якщо такі є.  Після перевірки і виправляння своїх помилок кожний учень самостійно заповнює таблицю помилок («Зошит з самооцінювання», с. 7), характеризуючи свої помилки. Учитель не втручається в роботу з самооцінювання учня.  Учень робить те, що може зробити самостійно.

Далі учитель пропонує перейти до виконання наступного завдання. Учні читають подані варіанти  запису слів, вибирають той рядок, у якому орфограми в усіх словах можна перевірити лише за допомогою правила історичного чергування звуків,  і поруч з ним у квадратику роблять позначку – ставлять «галочку».

                А. Заєць, чекати, шепотіти, скелястий.

Б. Дзвеніти, чекати, дитина, гриміти.

В. Дятел, заєць, колектив, бензин.

Г. Дятел, заєць, дзвеніти, чекати.

Коли учні виконають завдання, учитель просить перевірити свою роботу. Для цього він пропонує на дошці букву Г  правильного варіанту і просить дітей позначити + або –, чи правильно вони виконали завдання.

Далі учитель обробляє кожну дитячу роботу за критеріями, зазначеними у підсумковій таблиці на с. 16. Зазначимо, що у першому стовпчику в таблиці «Кількість виправлених учнем помилок» учитель записує, скільки учень виправив у своїй роботі помилок. У другому стовпчику «Кількість зроблених учнем помилок» учитель вказує, скільки помилок взагалі зробив учень, ураховуючи виправлені. Порівняння цих двох стовпчиків  дозволяє учителю побачити, чи всі свої помилки виправляє сам учень. Саме на це може звертати увагу учитель під час індивідуальних бесід з учнями. Наприклад: «Подивись, у попередній роботі ти самостійно побачив і виправив лише 2 помилки серед 4 зроблених, тобто половину, а от у цій роботі, хоча зробив 5 помилок, але виправи сам 4, тобто майже усі. Молодець!». У третьому стовпчику учитель вказує кількість тих помилок, які учень правильно класифікував, тобто в таблиці, яка подана після місця для диктанту,  знайшов для помилки відповідний рядок. У четвертому стовпчику вказується, чи правильно (+) чи неправильно (–) виконано друге завдання. 

 На наступному уроці, коли вчитель повертає учням перевірені роботи, учні дивляться на свої результати в підсумковій таблиці і самостійно знаходять своє місце на сходинках досягнень, враховуючи наведені на с. 3 ознаки кожної сходинки.

На нижній сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано різні цифри (різна кількість помилок) і в 4-му стовпчику позначено «–» .

На другій сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано різні цифри і в 4-му стовпчику позначено «+» .

На третій сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано однакові цифри, крім 0, і в 4-му стовпчику позначено «+».

На четвертій  сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано 0, і в 4-му стовпчику позначено «+».

Учні розфарбовують відповідну сходинку, порівнюють свій результат з результатами попередньої роботи.  

Українська мова            3.11 2014

Тема: Чи всі таємнці кореня нам відомі? Позначення м'якого приголосного перед м'яким. Р.М. Стислий переказ тексту (впр. 5 «Два метелики»)

Мета:

1.       Постановка задачі для визначення нових позиційних чергувань.

2.       Вивести нове позиційне чергування приголосних звуків, зокрема позначення  на письмі м'якого перед м'яким

3.       Розвивати мову дітей, удосконалювати вміння спілкуватися українською мовою

4.       Виховувати повагу і добре відношення один до одного

Обладнання: підручник,  дошка, ватман для складання таблиці

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

1.       Гра «Відкритий мікрофон».

-          Які чергування ми знаємо?

-          Які звуки чергуються в позиційному чергуванні?

-          Які звуки чергуються в історичному чергуванні? (навести приклади)

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Постановка задачі

 -  Записати речення (два учні записують на дошці:  Дідик А. і Феннич В)

-  Чому так написали слово  гість?

Якщо запис правильний, тоді працювати за установчим текстом на с. 3

2.       Робота з підручником.

- Самостійно виконати вправу 1  (два учні виконують на дошці)

- Перевірка виконання вправи

Які звуки розрізнюють слова в першому стовпчику?

За якою ознакою звуки [л]і[л'] є парними?

Чи розрізнюються за звуковим складом слова в другому стовпчику?

Що відбулося з парними за твердістю-м'якістю звуками [л]і[л'] під час зміни слів?

Чи розрізняються позиції підкреслених приголосних звукі у першому та другому стовпчиках?

3.       Записати буквами  слова.  Як позначите звук [л'] у слабкій позиції?

4.       Покажіть, як може бути позначений звук[л'] перед м'яким приголосним

5.       Чи можна м'який звук перед  м'яким записати за слухом?

6.       Читання висновку  у підручнику на с.4

7.       Запис на ватмані таблиці

8.       Виконання вправи 3 самостійно (два учні біля дошки)

V. Фізкультхвилинка

 VІ.  Закріплення  матеріалу

1.       Записати перевірку орфограм, а потім зробити буквений запис слів

гі[с'т'],  би[л'ц']я,  на ку[л'ц']і,  чи[с'т']і

2.Як перевіряли орфограми?

3. Які це орфограми?

4.Як перевіряємо ці орфограми?

VІІ. Розвиток мови

1.       Прочитати текст «Два метелики»

-          Що можна сказати про цих метеликів?

-          Чому вони посіріли?

-          Чи можна сказати про цих метеликів, що вони доброзичливі? Чому?

2.       Попрацюємо над орфограмами, що  трапляються в словах

3.       Чи зустрілися тут орфограми , про які ми говорили на уроці?

-          В яких словах?

-          Як ми їх перевіримо

-          Що треба пам'ятати під час  запису цих слів?

VІІІ. Домашнє завдання

     Вправа 5 (другий пункт завдання)

IХ. Підсумок уроку

Гра «Відкритий мікрофон».

      -  Про які орфограми ми сьогодні дізналися?

      - Як перевірити орфограму м'якого перед м'яким?

Природознавство 10.10.2014

Тема. Дослідницький практикум. Як змусити вітер працювати

Мета: Мета уроку: розширювати знання учнів про властивості повітря, ознайомити з видами вітрів; формувати вміння наводити приклади практичного використання людиною знань про швидкість повітря; розвивати інтерес до творчої діяльності й пізнання природи.

1.      Організаційний момент

1.1.   Привітання.

1.2.   Перевірка готовності учнів до уроку. Нагадування про особливості роботи на уроках природознавства.

■ 2.    Перевірка домашнього завдання

2.1. Бліцопитування «Закінчи речення»

1.    Вітер — це…

2.    Над поверхнею суші повітря…

3.    Над водною поверхнею…

4.    Місцеві вітри утворюються через те, що…

5.    Флюгер потрібний для…

■ 3.                        Актуалізація опорних знань

3.2.                        Відгадування загадок про вітер

•   Живе без тіла, говорить без язика,
Ніхто його не бачить, тільки чує. (Вітер.)

•   Прийшов хтось, узяв щось,
Бігти за ним — не знаю за ким,
Бо пішов туди — не знаю куди. (Вітер.)

•   Рукавом махнув, дерева нагнув. (Вітер.)

•   Хто співає, свище, плаче,
А його ніхто не бачить? (Вітер.)

•   Літун-шелестун,
Усе листя полистав,
В усіх річках обмився. (Вітер.)

•   Невидимий дух
Скинув з мене капелюх. (Вітер.)

•   Без рук, без ніг,
Під вікном стукотить,
У хату проситься. (Вітер.)

■ 4.                        Мотивація навчальної діяльності

4.2.                        Розповідь учителя про рух повітря

Поверхня Землі нагрівається сонячними променями нерівномірно. Більше нагріваються ті ділянки земної поверхні, що ближчі до екватора. А ті, що ближчі до полюсів, нагріваються менше. Також із підняттям угору на кожний 1 км температура знижується на 5–6 °С, тому на вершинах високих гір утворюються льодовики. Отже, температура повітря залежить від:

•   географічного положення;

•   часу доби;

•   сезону року;

•   висоти місцевості;

•   характеру земної поверхні.

Унаслідок нерівномірного нагрівання поверхні Землі виникає рух повітря вздовж поверхні Землі.

Завдання: пригадайте, що відбувається під час нагрівання повітря. (Відповіді дітей.)

4.3.                   «Літературна хвилинка»

— Послухайте, як українські поети оспівують вітер.

* * *

Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронімає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить —
Гримить!

(Іван Франко)

* * *

Нічка тиха і темна була.
Вітер сумно зітхав у саду.

(Леся Українка)

* * *

Пролітав буйний вітер над морем,
По безмірнім, широкім просторі;
Білі хвилі здіймались високо
І знялися од вітру ще вище,
Загукали, як військо вороже,
Заглушили вони буйний вітер.
Пролітав буйний вітер в пустині,
По безкрайому, мертвому полі.
Закрутились пісковаті вихри,
Простяглись геть під небо високе,
Наче велети люті, страшнії,
І розсипались, впавши звисока:
Смерть покрила слід буйного вітру.
Пролітав буйний вітер край вежі,
Що стояла самотньо на кручі,
Там знайшов він Еолову арфу.
Він шарпнув її довгії струни,
І всі струни озвалися співом,
Лагіднішим од вітру дзвінкого.
Буйний вітер замовк, пролетівши,
Але арфа ще довго бриніла…

(Леся Українка)

5.2.                        Розповідь учителя про небезпечні види вітру

Оцінка… вітрові

Вітерець, вітер, вітрище, вітрисько, буревій… Он скільки вітрів буває. І кожен по-своєму називається, і кожен по-своєму поводиться, тобто дме. Люди оцінюють силу вітрів, виставляючи бали, як школярам за знання в школі. Одиницю має неспокійний вітер. Дванадцять балів за поведінку отримав найбільший — буревій. Добре, що він у нас не частий гість. Десятибальний вітер вивертає дерева з корінням, а дев’ятибальний зриває дахи з будинків.

Бурі, урагани, смерчі, буревії — це дуже сильні вітри, що спричиняють велике лихо. На суші вони руйнують будівлі, зривають дахи, із корінням виривають дерева, перекидають лінії електропередач. На морі викликають величезні хвилі. Ось як починалася буря в червні 1998 року в Москві: «Дерева стояли, не поворухнувшись, не відчувалось навіть подиху вітерцю. Природа якось дивно завмерла, а потім… Ураган налетів раптово, до нього ніхто не готувався, ніщо не віщувало біди. Сильний (понад 20 метрів за секунду) вітер зривав дахи з будівель і носив їх, як осіннє листя, перевертав гаражі, валив величезні рекламні щити (від них саме й постраждала найбільша кількість людей). Ураган виривав із коренем дерева, тисячі стовбурів падали на тротуари, машини, будинки, на людей.

Коли під час бурі вихровий рух повітря піднімає пісок, пил, воду у вигляді лійки чи стовпа — це смерч (або торнадо, як його називають американці). Наближення смерчу можна відчути за свистінням, яке переростає в оглушливе ревіння, що супроводжується тріском зламаних дерев. Його шлях зазвичай не перевищує 80 км, а триває він не більше за 2 години. Швидкість повітря в середині смерчу може перевищувати 1000 км за годину. За такого вітру піщинка, піднята ним, пробиває людину наскрізь, як куля. Буває, що піднятий предмет просто гойдається в середині смерчу, а через деякий час м’яко опускається на землю. Одного разу кухонна шафа була перенесена на декілька сотень метрів, і жодна тарілка в ній навіть не зрушилася з місця. Було й таке, коли кури, які потрапили в епіцентр бурі, залишались живими, але без жодної пір’їнки. А одного разу смерч підняв з пасовища корову, переніс її на 700 метрів і поставив на землю. На елеваторі торнадо повністю зруйнувало будівлю, а вагони із зерном позривало з рейок і розставило як йому заманулось, але при цьому зерно у вагонах навіть не розсипалось.

Ось іще одна розповідь очевидців. Налетівши на маленьке селище, смерч пронісся по ньому. Захопивши один із будинків, відніс його на 20 метрів і перевернув, поставивши на дах. Легковий автомобіль проніс вулицею і залишив у такому стані, ніби на ньому потоптався слон. Усі ці історії виглядають смішно, але вітряна буря — це, здебільшого, трагедія. Літаюча корова, що залишилась живою, люди, яких переносить на великі відстані і ставить на землю неушкодженими — це винятки з правил. Зустріч зі смерчем завжди закінчується для всього живого якщо не смертю, то травмами, значними руйнуваннями довкілля.

5.3. Робота з роздавальним матеріалом «Вітер»

Докладніше про види й роботу вітру пропоную ознайомитись з матеріалів, вкладених у конверти, що лежать на партах.

Завдання: прочитати й дати відповіді на запитання, що записані на дошці:

1)    Які бувають вітри?

2)    Яка роль вітрів у життєдіяльності людей?

5.4. Бесіда за опрацьованим матеріалом

— Які вітри називають поривами? (Короткі сильні вітри.)

— Що таке шквал? (Сильний вітер, що триває близько 1 хвилини.)

— Які бувають вітри за силою? (Бриз, буря, шторм, ураган, тайфун.)

— Як довго можуть тривати вітри? (Від кількох секунд до місяців.)

— Наведіть приклади руйнівної роботи вітру.

— Яку користь приносить вітер людям?

■ 6.                        Узагальнення й закріплення знань

6.4.                        «Літературна хвилинка»

Дід Вітер
Українська народна казка Поділля

Жили собі в одному селі бідні мати і син. От прийшов час, коли в них зовсім не було що їсти, і мати послала сина принести з комори муки. Пішов син, змів із засіка останню мукичку, набрав повну миску і поніс до хати. Та в цей час на подвір’ї зірвався сильний вітер і розвіяв всю муку з мисочки. Заплакала бідна жінка, а син розсердився і сказав:

— Не плачте, мамо, зробив дід Вітер нам збиток, от нехай і віддячить за це!

Зібрався син у дорогу й пішов. Довго ішов він і дійшов до величезного лісу. А на галявині стояла корчма. Стомився хлопчик, зайшов до корчми води випити, а корчмар і розпитує його, хто він і куди іде. Розповів хлопчина усе тому чоловікові. А корчмар і каже:

— Будеш іти назад, заходь до мене в гості. Буду тебе чекати.

Пішов хлопчина далі і дійшов до великого срібного замку. А жив у тому замку дід Місяць. Пожалівся йому хлопчик:

— Дід Вітер розвіяв мою муку по подвір’ю, то ж нехай тепер мені її поверне. Тому і йду до нього сваритися.

Вислухав дід Місяць хлопчика і дав йому в подарунок кілька срібних монет. Крокує хлопчик далі, коли це з’явився перед його очима золотий замок. Хлопчик думав, що це замок діда Вітра. Та на порозі його зустрів дядько Сонце. Він уважно вислухав хлопчика, подарував йому кілька золотих монет і показав дорогу до Вітру.

Ще довгенько йшов хлопчик, поки дістався до будинку, що стояв на найвищій горі. Підійшов він до того будинку і розбудив діда Вітра.

— Що ж ти, сякий-такий, Вітре, забрав у мене мою останню муку, ми й так їсти не маємо що.

Здивувався Вітер на таку мову. Почав просити у хлопчика вибачення:

— Пробач мені, дитино, не бачив я тебе з твоєю мукою. Ніколи б я тобі не нашкодив. Ну, а раз так сталося, дарую тобі млинок. Як скажеш: «Мели, млинок, мені на достаток», то він намеле усе, що тобі заманеться. А скажеш: «Досить, досить, хазяїн тебе просить» — і він перестане молоти.

Сердечно подякував хлопчик Вітрові та пішов додому. Дійшов він до галявини з корчмою і вирішив там заночувати.

За вечерею корчмар випитав про все у хлопчика. А потім підсипав йому снодійного зілля і замінив чарівного млинка на звичайного. Уранці проснувся хлопчик і пішов додому.

Радо зустріла його мати. Син до вечора розповідав їй про свої пригоди і вирішив перевірити чарівного млинка. Та скільки хлопчик не говорив чарівні слова, млинок стояв на місці. Розсердився хлопчик і вирішив, що дід Вітер його обдурив. Залишив він золоті і срібні монетки матері, а сам знову подався до діда Вітра.

Дорогою знов хлопчик завітав і до корчмаря, і до Місяця, і до Сонця і всім їм розповідав про свою прикрість. А коли дійшов до діда Вітра, то зчинив у нього страшенний галас і репет. Та Вітер знав усю правду, бо скрізь літає і все бачить та чує. Але хлопчику правди не розповів, а вибачився і дав йому чарівний мішок з такими словами.

— Як потрібно буде тобі щось, то скажи такі слова: «Хто в мішку гожий, вийди на світ Божий».

Але дід Вітер навмисне не сказав хлопчикові слова, які будуть зупиняти цей мішок. Хлопчик подякував Вітрові і пішов додому. На краю лісу хлопчик зайшов до корУкраїнська мова  10.10.2014

Тема. Розвиток мови. Робота з деформованим текстом. Усне пояснення змісту прислів'їв

Мета:

1 закріпити уміння перевіряти орфограми слабких позицій звуків за допомогою вивчених способів

2. Розвивати українську мову

3. Виховувати увагу, акуратність

                                Хід уроку

І. Організація класу до уроку

ІІ.Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.    Удосконалення таблиці перевірки орфограм

2.    Бесіда

ІV.Робота над розвитком мови

1.    Робота в парах – вправа11

-         Робота над орфограмами

-         Складання і запис речень з деформованого тексту

2.    Усне пояснення змісту прислів'їв

Словами туди сюди, а ділами нікуди. Добре ім'я дорожче від усіх скарбів. Вола в'яжуть мотуззям, а людину словом. Той багато дає. Хто дає від щирого серця.

V. Завдання додому  Пригадати ситуацію, у яківй є доречним використання одного з цих прислів'їв. Підготувати діалог з товаришами

VІ. Підсумки уроку.

                            Чи цікавий був урок?

                            Що найбільше сподобалося?

Українська мова                        13.10.2014

Тема  «Історичне чергування [е] // [Æ] у коренях споріднених слів та формах слова»

Мета уроку: 1. Розширити уявлення учнів про історичне чергування звуків у корені слова, виявивши чергування голосних звуків [е] // [Ø]

3.       Вправлятися в утворенні форм слів; формувати контрольно-оцінні  дії під час виділення кореня слова

4.       Вчитися визначати смислові частини тексту, складати план, переказувати текст на основі плану.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

1.       Гра «Відкритий мікрофон».

             Які чергування ми знаємо?

            Де відбуваються ці чергування?

            Які звуки чергуються у спільнокореневих словах?

            Які звуки чергуються у змінах слів?

2. Робота з підручником.

3. Переказ казки близько до тексту.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Робота з підручником

У вправі 81  учням пропонується записати речення, перевіряючи орфограми, і виписати споріднені слова (скельце, скло) та довести свою думку, тобто пояснити, чому вони вважають ці слова спорідненими.

Учні пояснюють, що скельцем можна назвати маленьке  скло, тобто слово скельце  походить від слова скло, слово скло в мові з’явилося раніше за слово скельце. Визначаючи корінь у цих споріднених словах, учні встановляють, що це -скель- та -скл- . Учні відмічають, що звуковий склад кореня в обох словах  різній: звук [е] чергується з  [Ø],  звук [л′] чергується зі звуком [л]. Подальше обговорення учитель обмежує лише чергуванням голосних звуків і інформує учнів, що чергування [е] // [Ø] – це історичне чергування. Учні уточнюють схему на сторінці 38, вписуючи позначку Ø у квадратні дужки.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Вправляння в утворенні форм того самого слова (Впр.82 - зміна за числами).

Очікуваний запис:

Олівці – олівець, стілець – стільці.

Учні визначають корінь –олівц- та –олівець, -стілець- та -стільц-. У визначених коренях відбувається чергування [е] // [Ø].

2.     Робота в парах .Вправа 83.

Парна робота дозволяє їм спільно обговорити запропоновані варіанти, щоб дійти спільно думки стосовно того, на якому рядку записані слова, у яких відбувається історичне чергування голосних звуків.

Правильний вибір – перший та другий рядки: день (дня), пень (пня), корабель (корабля); печі (піч), ведмеді (ведмідь), паперу (папір).

На третьому рядку записано слова, у яких відбувається позиційне чергування голосних звуків.

                Фізкультхвилинка

3.     Фронтальна робота. Вправа 84

Учні читають текст і спочатку звертають увагу на виділені в тексті форми слова, визначають корінь слова (-журавл- і –журавель-) .  Учні відзначають, що в цих формах у корені відбувається історичне чергування[е] //  [Ø].

4.     Словникова робота.

5.     Обговорення з дітьми питання, що називається легендою, чим легенда відрізняється, наприклад, від казки або оповідання. Зараз не йдеться про чіткі визначення цих літературознавчих понять. Достатньо звернути увагу учнів на загальні відмінності.

Легенда – це народне сказання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. Легенди люди переказували із уст в уста ще тоді, коли не було писемності.

Казка - це твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.

Оповідання – це словесне повідомлення конкретної людини (автора) про кого-, що-небудь; розповідь. 

6.     Довести, що легенда є текстом, тобто зв’язним повідомлення на якусь тему з головною думкою, учні визначають тему

-          Про що повідомляється? – (Про те, чому криниця в народі називається журавлем.) та головну думку

-          Що найголовніше повідомляється? – (Люди пам’ятають добрі справи і шанують за це.).

-          Визначення зачину (у 1 абзаці тексту  читач налаштовується на те, що з хлопчиком, який заблукав, можуть статися якісь події), 

-          Головної  частини (У 2, 3 абзацах тексту розповідається саме про ті події, які сталися з хлопчиком)  

-           Кінцівки тексту (в останньому абзаці тексту повідомляється, як люди вшанували добру справу журавля).

-           Звертається увага на те, що головна частина тексту складається  з двох абзаців. Учні розмірковують, чому саме головна частина  поділена на дві частини. З’ясовується, що спочатку  розповідається про страждання хлопчика, а потім – про допомогу журавля.

7.     Складання плану тексту.

Наприклад:

1.     Хлопчик заблукав у лісі.

2.     Глибока криниця.

3.     Журавель дістав води і напоїв хлопчика.

4.     Згадка про доброго птаха.

Далі учні за планом переказують легенду. Вдома учням пропонується узнати в дорослих яку-небудь легенду про птахів і підготуватися переказати її для товаришів у класі на наступному уроці. У ході такої підготовки учні складають план і переказують за планом легенду.

V. Домашнє завдання

Вправа 85

VI. Підсумок уроку

Гра «Відкритий мікрофон».

Урок  за темою «Історичне чергування голосних звуків [ei]   // [Æ] у коренях споріднених слів та формах слова. Перевірка орфограми слабкої позиції звука за правилом історичного чергування звуків»

Мета уроку:  розширити уявлення учнів про історичне чергування звуків у корені слова, виявивши чергування голосних звуків  [ie] // [Æ]; уточнити правило історичного чергування і включити його в уточненому виді в орфографічну дію; вправлятися в здійсненні орфографічної дії з урахуванням правила історичного чергування; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії; удосконалювати навички парної роботи з метою спільного обговорення.

У вправі 85  учням пропонується перевірити орфограму слабкої позиції у слові-відгадці (віт_р) відомими способами. Знайти сильну позицію звука учням не вдається. Орфограму можна перевірити за орфографічним словником. Учитель пропонує учням поспостерігати за коренем у цьому слові й можливо відкрити якийсь ще секрет історичного чергування звуків, який дозволить перевіряти орфограму слабкої позиції і без орфографічного словника.

Записавши декілька форм слова (віт_р, вітром, вітру)  і визначивши  корінь, учні помічають, що в корені цього слова відбулося історичне чергування  [ie] // [Æ]. Учитель з’ясовує з учнями, якими буквами позначається  проміжний звук[ie]. Це букви е та и. Далі учитель запитує учнів, якою буквою позначено цей звук у слові вітер у словнику. На основі цього учитель знайомить учнів ще з одним «правилом» історичного чергування: якщо звук [ie] чергується в тому ж корені з [Æ] (нулем звука), то він позначається на письмі буквою е. На схемі учні вписують букву е на позначення звука [ie].

У вправі 86  учні записують відгадки до поданих загадок, використовуючи для перевірки орфограми слабкої позиції правило історичного чергування: півень, тому що півня; човен, тому що човна, тиждень, тому що тижня. 

Завдання у вправі 87 пропонує учням доповнити добре знайому їм схему «Як записати слово без помилок». Йдеться про уточнення другого рядку в колонці «Перевіряю». Якщо раніше на цьому рядку було записано правило, яке стосувалося лише чергування [ie] // [і], то тепер цей рядок доповнюється чергуванням [ie] // [Æ].

Вправа 88 дозволяє учням, працюючи в парах, повправлятися в застосуванні правила історичного чергування відносно чергування [ie] // [Æ] для   перевірки орфограми слабкої позиції звука.

Інструкція до парної   роботи:

1.     Працюймо  в парі, але кожний у своєму зошиті.

2.     Домовтеся, хто відповідає за назви місяців, а хто за назви ознак.

3.     Добирайте до кожної назви місяця відповідну ознаку. У разі згоди  записуйте утворене сполучення слів, перевіряючи орфограми, якщо такі є. 

Вправу 89 учні самостійно виконують вдома.

Очікуваний запис:

1.Скатертина біла ввесь світ накрила. 2. Що росте догори коренем? 3. Мене просять і_ чекають, а як покажусь – утікають. 4. Серед двора лежить червона сковорода.

На наступному уроці вчитель з’ясовує, як саме учні перевіряли орфограми: скатертина, тому що скатéрка (за сильною позицією), коренем, тому що корінь (за правилом історичного чергування), чекають, тому що очікувати (за правилом історичного чергування), серед, тому що  посерéд (за сильною позицією),  лежить, тому що ліжко (за правилом історичного чергування) або лéжень (за сильною позицією), червона (за словником).

Урок  за темою «Систематизація способів перевірки орфограм слабкої позиції звука»

Мета уроку:  вправлятися в здійсненні перевірки орфограм слабкої позиції звука наявними способами; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії;вправлятися в утворенні форм слова;вчитися використовувати в мовленні фразеологізми; удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

У вправі 90 учні самостійно групують слова, перевіряючи орфограми і з’ясовуючи, у яких словах писати букву е, а у яких и.

Очікуваний розподіл:

е	и
Човен (човна, [ie] // [Æ])	тримати (підтрúмка)
дзвеніти (дзвін, [ie] // [і]	захищати (захúщений)
клекотіти (клéкіт)	коридор (сл.)
колектив (сл.)	гриміти (сл.)
шепотіти (шéпіт)
бусел (сл..)
бензин (сл.)
дятел (дятла, [ie] // [Æ])

Звертаємо увагу, що під час запису від учнів не вимагається фіксувати способі перевірки, це учні повинні зробити усно, у зошитах учні записують лише слова в два стовпчики і підкреслюють орфограми. Про способи перевірки  (за сильною позицією, за правилом історичного чергування, за орфографічним словником) учитель запитає учнів після завершення роботи. Перевірку орфограми слабкої позиції звука в слові дятел, дійсно, учні можуть зробити, спираючись на правило історичного чергування, або написати з пам’яті, бо це слово знайоме їм по списку слів для запам’ятовування для 2 класу.

Для виконання вправи 91 учні об’єднуються в групи. Мета групової роботи – спільне обговорення. Перед тим, як надавати інструкцію до групової роботи, учитель з’ясовує, які предмети намальовані на с. 42 (книга, черепаха, корова, камінь).

Інструкція до групової роботи:

1.     Працюймо  в групі.

2.     Серед поданих чотирьох рядків слід обрати той, де записано правильно утворені форми слів книга, черепаха, корова, камінь.

3.          Кожний читає усі чотири рядки  та пропонує той, на якому, за його думкою,   усі форми названих слів записано правильно.

4.          У разі різних варіантів обраного рядка йде обговорення: кожний наводить свої докази.  

5.          У разі згоди усіх учасників групи між собою напроти рядка ставиться відповідна позначка («галочка»).

Усі форми слів книга, черепаха, корова, камінь записано правильно на третьому рядку.

Вправа92  дозволяє учням розширити свої знання про фразеологізми, про їхнє використання в мовленні, а також попрацювати з лексичним  значенням (без вживання цього терміну) слів кужіль, веретено, прядка. Учитель спочатку обгорює, що знають учні про предмети, які називаються цими словами, чи бачили учні ці предмети вдома чи в музеї. Потім учні звертаються до довідки №1 у «Скриньці мовознавця» на с. 49.

Вправа93 пропонується для самостійного виконання вдома.

Учитель може запропонувати учням додатково прочитати текст вправи 101, у якому учні знайдуть відомості про історію деяких слів, серед яких є слово пшениця. Спираючись на ці відомості, учні можуть використати для перевірки орфограми слабкої позиції у цьому слові не лише орфографічний словник, а й слово пшінка, хоча слова пшениця та пшінка в сучасній українській мові  не є спорідненими.

Урок  за темою «Перевірка орфограм слабких позицій відомими способами (продовження)»

Мета уроку:  вправлятися в здійсненні перевірки орфограм слабкої позиції звука наявними способами; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та основі цього визначати послідовність абзаців в тексти, вчитися складати план тексту і переказувати текст на основі плану; удосконалювати навички групової роботи з метою формування дій контролю та оцінки  («Вулик») та спільного обговорення («Учнівська рада»).

Вправа 94 спрямована на формування в учнів контрольно-оцінних  дій під час здійснення орфографічної дії. Учням необхідно не лише знайти помилки в роботі Яринки та виправити їх, а й класифікувати ці помилки за способами перевірки орфограм, заповнюючи таблицю на с.44. Завдання виконується спільно в групі. Перед початком групової роботи учитель зачитує (або переказує) вступний до вправи текст, який спрямований не лише на мотивацію учнів до перевірки Яринчиного запису, а й дає змогу учням замислитися, а чи завжди вони самі перевіряють свої тексти, які записують не в класі під диктовку вчителя або за його вимогою, а пишуть самостійно вдома (листи батькам або друзям, записки  тощо). Йдеться про рефлексію свого особистісного позашкільного досвіду писемного мовлення. Дуже важливо, щоб учитель знайшов час на уроці про це поговорити з учнями. Потім учитель пропонує перейти до роботи в групі й перевірки запису, зробленого Яринкою.

Інструкція до групової роботи:

1.          Працюймо  в групі: троє учнів будуть перевіряти речення, а четвертий буде заповнювати таблицю на основі їхніх результатів.

2.          Розподіліть, хто працює з реченнями, а хто з таблицею. Кожний з трьох перевіряючих відповідає за два речення.

3.          Коли усі, хто перевіряє, закінчать роботу, починається обговорення помилок.   

4.          Кожний по черзі називає, які саме помилки він знайшов , решта учнів погоджується або висловлює свою думку. Після узгодження помилок той учень, який заповнює таблицю, повинен з’ясувати, на який спосіб перевірки орфограми було допущено помилку і поставити відповідну позначку («галочку») на рядку з цим способом.

5.          Після обговорення усіх помилок робиться підрахунок. Усього в роботи Яринки допущено 6 помилок. 

У вправі 95 учні спочатку читають поданий деформований текст. Учитель не попереджає, що текст деформований, але після читання відразу запитує учнів, все їм було зрозумілим, коли вони читали. Наступне питання: що заважало розумінню. Учні доходять висновку, що розумінню заважала відсутність зв’язку між подіями, непослідовність подій в розповіді. Спільними зусиллями вчитель та учні відтворюють причинно-наслідкові зв’язки між подіями і встановлюють послідовність цих подій в тексті. Для цього необхідно визначити тему тексту. У тексті розповідається про калину, про народну (не наукову, бо це легенда) версію виникнення у цієї рослини її назви. Після з’ясування теми встановлюється послідовність подій. Учитель може запропонувати учням об’єднатися в групи та  спробувати самостійно встановити цю послідовність. Можна обговорити такі питання:

1.     Як ставилися одне до одного хлопець і дівчина до того, як настав хлопцеві час козакувати?

2.     Що сталося в селі через три роки розлуки?

3.     Чому дівчина перетворилася в кущ?

4.     Чому кущ назвали калиною?

Учитель  може з’ясувати з учнями, чому в Україні так шанобливо ставляться до калини. Це дозволить пояснити, що таке символ (художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття і т. ін. ).

Після встановлення послідовності подій учні складають план тексту і переказують потім його письмово за цим планом. Наприклад, план може бути таким:

1.     Кохання хлопця та дівчини.

2.     Оборона рідного села.

3.     Коханий дівчини серед чужинців.

4.     Калина – символ любові та поваги до рідної землі.

Вправи  96 та 97 виконуються учнями самостійно вдома. Розгадування та створення головоломок – знайоме учням завдання.

Перша головоломка у вправі 96: палець, шершень, терен, танець.

Друга головоломка у вправі 96: летіти, дзвеніти, пекти, шепотіти.

Урок за темою  «Перевірка орфограм слабких позицій відомими способами (продовження)»

Мета уроку: вправлятися в здійсненні перевірки орфограм слабкої позиції звука наявними способами; формувати контрольно-оцінні  дії під час здійснення орфографічної дії; вчитися складати план тексту і будувати текст на основі плану; удосконалювати навички групової роботи з метою спільного обговорення («Учнівська рада»).

Виконання вправи 98 передбачається в груповій роботі.  Завдання спрямоване на формування дії конролю за історичним чергуванням звуків у корені слова. Учні об’єднується в групи і в ході спільного обговорення знаходять рядки (їх два), у яких записано споріднені слова з історичним чергування звуків, і позначають їх відповідною позначкою («галочка»).

Інструкція до групової роботи:

1.     Працюймо  в групі.

2.     Серед поданих чотирьох рядків слід обрати той, де записано споріднені слова з історичним чергування звуків, і позначити їх «галочкою».

3.          Кожний читає усі чотири рядки  та пропонує той, на якому, за його думкою,   записано споріднені слова з історичним чергування звуків.

4.          У разі різних варіантів обраного рядка йде обговорення: кожний наводить свої докази.  

5.          У разі згоди усіх учасників групи між собою напроти рядка ставиться відповідна позначка («галочка»).

Правильно обрані рядки: скеля – скло ([е] // [Æ], школа – шкільний ([о] // [і].

У вправі 99 учням пропонується скласти нову розповідь про пригоди Плямса за поданими початком та сюжетними малюнками. Це вже знайоме для учнів завдання з другого класу.   Як і в другому класі учні роздивляються малюнки і обговорюють їх. Потім декілька учнів усно складають розповідь за малюнками. До розповіді учні добирають заголовок і складають план.

Наприклад:

Весела прогулянка

План.

1.     Ранкова прогулянка Плямса та Персика.

2.     Зустріч з котиками.

3.     Котики просять захистити їх.

4.     Винахідливий Плямс.

Одного ранку гуляли Плямс та Персик. Настрій у них був чудовий. Персик ділився з Плямсом своїми секретами.

Раптом з’явилися два знайомі котики. Плямс зупинився привітатися,  але Персик обурився і кинувся на котів  з гавканням.

Котики злякалися і стали  втікати. Але потім вирішили, що Плямс їх захистить. Вони бігали навкруги Плямса в очікуванні допомоги.

І Плямс знайшов рішення. Через хвилину коти вмостилися в нього на голові і плечах. Звідти вони вже й привітали Плямса. А Персику стало соромно.

Далі учитель просить дітей записати складену розповідь.  Орфограми слабкої позиції треба позначати рисочкою.  

Вправа 100 пропонується для самостійного опрацювання вдома. У цій вправі дітям пропонується виконати завдання, сюжет якого добре знайомий учням (бал у королівстві Слів).  Ця вправа спрямована на формування дії оцінювання. Учні самостійно з поданого списку слів добирають слова до свити короля (слова, у яких орфограми слабкої позиції звука можна перевірити відомими способами)  та свити королеви (слова, у яких орфограми слабкої позиції звука не можна перевірити відомими способами). 

Свита короля: затишок, крилатий, синець, пестливий, кришити, щигля, не _ ходи.

Свита корелеви: воз_ш, зав’яж_мо, кос_мо, пиш_те, вийд_ш, нос_ш.

Вправа 101 має додатковий характер і виконується вдома за бажанням. Її можна було використати одночасно з вправою 93. У будь якому разі важливо на наступному уроці обов’язково поцікавитися, хто з учнів попрацював з цією вправою, чого нового дізнався. Така бесіда є складовою мотивації для самостійного опрацювання лінгвістичного матеріалу, який виходить за межі програми.

У «Зошиті з самооцінювання» учням пропонується попрацювати з карткою №2.

Перше завдання цієї картки включає запис під диктування тексту «Гроза в осінньому лісі».

Гроза в осінньому лісі

Швидко темніє осінній ліс. Останні сонячні промені тихо зникають між стовбурами дерев.  Вітер усе сильніше погойдує вершини кремез-них дубів. І ось увесь ліс озаряє блискавиця. Гримить грім. За_мить земля вкрита великими дощовими краплями. Над_ усім лісом панує злива. Це остання гроза в_ цьому році.

Записавши текст, кожний учень порівнює свій запис із зразком, який учитель надає на карточці (див. вкладку «Відповіді до завдань з самооцінювання»), і виправляє помилки, якщо такі є.  Після перевірки і виправляння своїх помилок кожний учень самостійно заповнює таблицю помилок («Зошит з самооцінювання», с. 7), характеризуючи свої помилки. Учитель не втручається в роботу з самооцінювання учня.  Учень робить те, що може зробити самостійно.

Далі учитель пропонує перейти до виконання наступного завдання. Учні читають подані варіанти  запису слів, вибирають той рядок, у якому орфограми в усіх словах можна перевірити лише за допомогою правила історичного чергування звуків,  і поруч з ним у квадратику роблять позначку – ставлять «галочку».

                А. Заєць, чекати, шепотіти, скелястий.

Б. Дзвеніти, чекати, дитина, гриміти.

В. Дятел, заєць, колектив, бензин.

Г. Дятел, заєць, дзвеніти, чекати.

Коли учні виконають завдання, учитель просить перевірити свою роботу. Для цього він пропонує на дошці букву Г  правильного варіанту і просить дітей позначити + або –, чи правильно вони виконали завдання.

Далі учитель обробляє кожну дитячу роботу за критеріями, зазначеними у підсумковій таблиці на с. 16. Зазначимо, що у першому стовпчику в таблиці «Кількість виправлених учнем помилок» учитель записує, скільки учень виправив у своїй роботі помилок. У другому стовпчику «Кількість зроблених учнем помилок» учитель вказує, скільки помилок взагалі зробив учень, ураховуючи виправлені. Порівняння цих двох стовпчиків  дозволяє учителю побачити, чи всі свої помилки виправляє сам учень. Саме на це може звертати увагу учитель під час індивідуальних бесід з учнями. Наприклад: «Подивись, у попередній роботі ти самостійно побачив і виправив лише 2 помилки серед 4 зроблених, тобто половину, а от у цій роботі, хоча зробив 5 помилок, але виправи сам 4, тобто майже усі. Молодець!». У третьому стовпчику учитель вказує кількість тих помилок, які учень правильно класифікував, тобто в таблиці, яка подана після місця для диктанту,  знайшов для помилки відповідний рядок. У четвертому стовпчику вказується, чи правильно (+) чи неправильно (–) виконано друге завдання. 

 На наступному уроці, коли вчитель повертає учням перевірені роботи, учні дивляться на свої результати в підсумковій таблиці і самостійно знаходять своє місце на сходинках досягнень, враховуючи наведені на с. 3 ознаки кожної сходинки.

На нижній сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано різні цифри (різна кількість помилок) і в 4-му стовпчику позначено «–» .

На другій сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано різні цифри і в 4-му стовпчику позначено «+» .

На третій сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано однакові цифри, крім 0, і в 4-му стовпчику позначено «+».

На четвертій  сходинці опиняються ті учні, у яких в таблиці в 1, 2, 3-ому стовпчиках записано 0, і в 4-му стовпчику позначено «+».

Учні розфарбовують відповідну сходинку, порівнюють свій результат з результатами попередньої роботи.  

Українська мова            3.11 2014

Тема: Чи всі таємнці кореня нам відомі? Позначення м'якого приголосного перед м'яким. Р.М. Стислий переказ тексту (впр. 5 «Два метелики»)

Мета:

1.       Постановка задачі для визначення нових позиційних чергувань.

2.       Вивести нове позиційне чергування приголосних звуків, зокрема позначення  на письмі м'якого перед м'яким

3.       Розвивати мову дітей, удосконалювати вміння спілкуватися українською мовою

4.       Виховувати повагу і добре відношення один до одного

Обладнання: підручник,  дошка, ватман для складання таблиці

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

1.       Гра «Відкритий мікрофон».

-          Які чергування ми знаємо?

-          Які звуки чергуються в позиційному чергуванні?

-          Які звуки чергуються в історичному чергуванні? (навести приклади)

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Постановка задачі

 -  Записати речення (два учні записують на дошці:  Дідик А. і Феннич В)

-  Чому так написали слово  гість?

Якщо запис правильний, тоді працювати за установчим текстом на с. 3

2.       Робота з підручником.

- Самостійно виконати вправу 1  (два учні виконують на дошці)

- Перевірка виконання вправи

Які звуки розрізнюють слова в першому стовпчику?

За якою ознакою звуки [л]і[л'] є парними?

Чи розрізнюються за звуковим складом слова в другому стовпчику?

Що відбулося з парними за твердістю-м'якістю звуками [л]і[л'] під час зміни слів?

Чи розрізняються позиції підкреслених приголосних звукі у першому та другому стовпчиках?

3.       Записати буквами  слова.  Як позначите звук [л'] у слабкій позиції?

4.       Покажіть, як може бути позначений звук[л'] перед м'яким приголосним

5.       Чи можна м'який звук перед  м'яким записати за слухом?

6.       Читання висновку  у підручнику на с.4

7.       Запис на ватмані таблиці

8.       Виконання вправи 3 самостійно (два учні біля дошки)

V. Фізкультхвилинка

 VІ.  Закріплення  матеріалу

1.       Записати перевірку орфограм, а потім зробити буквений запис слів

гі[с'т'],  би[л'ц']я,  на ку[л'ц']і,  чи[с'т']і

2.Як перевіряли орфограми?

3. Які це орфограми?

4.Як перевіряємо ці орфограми?

VІІ. Розвиток мови

1.       Прочитати текст «Два метелики»

-          Що можна сказати про цих метеликів?

-          Чому вони посіріли?

-          Чи можна сказати про цих метеликів, що вони доброзичливі? Чому?

2.       Попрацюємо над орфограмами, що  трапляються в словах

3.       Чи зустрілися тут орфограми , про які ми говорили на уроці?

-          В яких словах?

-          Як ми їх перевіримо

-          Що треба пам'ятати під час  запису цих слів?

VІІІ. Домашнє завдання

     Вправа 5 (другий пункт завдання)

IХ. Підсумок уроку

Гра «Відкритий мікрофон».

      -  Про які орфограми ми сьогодні дізналися?

      - Як перевірити орфограму м'якого перед м'яким?

Природознавство 10.10.2014

Тема. Дослідницький практикум. Як змусити вітер працювати

Мета: Мета уроку: розширювати знання учнів про властивості повітря, ознайомити з видами вітрів; формувати вміння наводити приклади практичного використання людиною знань про швидкість повітря; розвивати інтерес до творчої діяльності й пізнання природи.

1.      Організаційний момент

1.1.   Привітання.

1.2.   Перевірка готовності учнів до уроку. Нагадування про особливості роботи на уроках природознавства.

■ 2.    Перевірка домашнього завдання

2.1. Бліцопитування «Закінчи речення»

1.    Вітер — це…

2.    Над поверхнею суші повітря…

3.    Над водною поверхнею…

4.    Місцеві вітри утворюються через те, що…

5.    Флюгер потрібний для…

■ 3.                        Актуалізація опорних знань

3.2.                        Відгадування загадок про вітер

•   Живе без тіла, говорить без язика,
Ніхто його не бачить, тільки чує. (Вітер.)

•   Прийшов хтось, узяв щось,
Бігти за ним — не знаю за ким,
Бо пішов туди — не знаю куди. (Вітер.)

•   Рукавом махнув, дерева нагнув. (Вітер.)

•   Хто співає, свище, плаче,
А його ніхто не бачить? (Вітер.)

•   Літун-шелестун,
Усе листя полистав,
В усіх річках обмився. (Вітер.)

•   Невидимий дух
Скинув з мене капелюх. (Вітер.)

•   Без рук, без ніг,
Під вікном стукотить,
У хату проситься. (Вітер.)

■ 4.                        Мотивація навчальної діяльності

4.2.                        Розповідь учителя про рух повітря

Поверхня Землі нагрівається сонячними променями нерівномірно. Більше нагріваються ті ділянки земної поверхні, що ближчі до екватора. А ті, що ближчі до полюсів, нагріваються менше. Також із підняттям угору на кожний 1 км температура знижується на 5–6 °С, тому на вершинах високих гір утворюються льодовики. Отже, температура повітря залежить від:

•   географічного положення;

•   часу доби;

•   сезону року;

•   висоти місцевості;

•   характеру земної поверхні.

Унаслідок нерівномірного нагрівання поверхні Землі виникає рух повітря вздовж поверхні Землі.

Завдання: пригадайте, що відбувається під час нагрівання повітря. (Відповіді дітей.)

4.3.                   «Літературна хвилинка»

— Послухайте, як українські поети оспівують вітер.

* * *

Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронімає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить —
Гримить!

(Іван Франко)

* * *

Нічка тиха і темна була.
Вітер сумно зітхав у саду.

(Леся Українка)

* * *

Пролітав буйний вітер над морем,
По безмірнім, широкім просторі;
Білі хвилі здіймались високо
І знялися од вітру ще вище,
Загукали, як військо вороже,
Заглушили вони буйний вітер.
Пролітав буйний вітер в пустині,
По безкрайому, мертвому полі.
Закрутились пісковаті вихри,
Простяглись геть під небо високе,
Наче велети люті, страшнії,
І розсипались, впавши звисока:
Смерть покрила слід буйного вітру.
Пролітав буйний вітер край вежі,
Що стояла самотньо на кручі,
Там знайшов він Еолову арфу.
Він шарпнув її довгії струни,
І всі струни озвалися співом,
Лагіднішим од вітру дзвінкого.
Буйний вітер замовк, пролетівши,
Але арфа ще довго бриніла…

(Леся Українка)

5.2.                        Розповідь учителя про небезпечні види вітру

Оцінка… вітрові

Вітерець, вітер, вітрище, вітрисько, буревій… Он скільки вітрів буває. І кожен по-своєму називається, і кожен по-своєму поводиться, тобто дме. Люди оцінюють силу вітрів, виставляючи бали, як школярам за знання в школі. Одиницю має неспокійний вітер. Дванадцять балів за поведінку отримав найбільший — буревій. Добре, що він у нас не частий гість. Десятибальний вітер вивертає дерева з корінням, а дев’ятибальний зриває дахи з будинків.

Бурі, урагани, смерчі, буревії — це дуже сильні вітри, що спричиняють велике лихо. На суші вони руйнують будівлі, зривають дахи, із корінням виривають дерева, перекидають лінії електропередач. На морі викликають величезні хвилі. Ось як починалася буря в червні 1998 року в Москві: «Дерева стояли, не поворухнувшись, не відчувалось навіть подиху вітерцю. Природа якось дивно завмерла, а потім… Ураган налетів раптово, до нього ніхто не готувався, ніщо не віщувало біди. Сильний (понад 20 метрів за секунду) вітер зривав дахи з будівель і носив їх, як осіннє листя, перевертав гаражі, валив величезні рекламні щити (від них саме й постраждала найбільша кількість людей). Ураган виривав із коренем дерева, тисячі стовбурів падали на тротуари, машини, будинки, на людей.

Коли під час бурі вихровий рух повітря піднімає пісок, пил, воду у вигляді лійки чи стовпа — це смерч (або торнадо, як його називають американці). Наближення смерчу можна відчути за свистінням, яке переростає в оглушливе ревіння, що супроводжується тріском зламаних дерев. Його шлях зазвичай не перевищує 80 км, а триває він не більше за 2 години. Швидкість повітря в середині смерчу може перевищувати 1000 км за годину. За такого вітру піщинка, піднята ним, пробиває людину наскрізь, як куля. Буває, що піднятий предмет просто гойдається в середині смерчу, а через деякий час м’яко опускається на землю. Одного разу кухонна шафа була перенесена на декілька сотень метрів, і жодна тарілка в ній навіть не зрушилася з місця. Було й таке, коли кури, які потрапили в епіцентр бурі, залишались живими, але без жодної пір’їнки. А одного разу смерч підняв з пасовища корову, переніс її на 700 метрів і поставив на землю. На елеваторі торнадо повністю зруйнувало будівлю, а вагони із зерном позривало з рейок і розставило як йому заманулось, але при цьому зерно у вагонах навіть не розсипалось.

Ось іще одна розповідь очевидців. Налетівши на маленьке селище, смерч пронісся по ньому. Захопивши один із будинків, відніс його на 20 метрів і перевернув, поставивши на дах. Легковий автомобіль проніс вулицею і залишив у такому стані, ніби на ньому потоптався слон. Усі ці історії виглядають смішно, але вітряна буря — це, здебільшого, трагедія. Літаюча корова, що залишилась живою, люди, яких переносить на великі відстані і ставить на землю неушкодженими — це винятки з правил. Зустріч зі смерчем завжди закінчується для всього живого якщо не смертю, то травмами, значними руйнуваннями довкілля.

5.3. Робота з роздавальним матеріалом «Вітер»

Докладніше про види й роботу вітру пропоную ознайомитись з матеріалів, вкладених у конверти, що лежать на партах.

Завдання: прочитати й дати відповіді на запитання, що записані на дошці:

1)    Які бувають вітри?

2)    Яка роль вітрів у життєдіяльності людей?

5.4. Бесіда за опрацьованим матеріалом

— Які вітри називають поривами? (Короткі сильні вітри.)

— Що таке шквал? (Сильний вітер, що триває близько 1 хвилини.)

— Які бувають вітри за силою? (Бриз, буря, шторм, ураган, тайфун.)

— Як довго можуть тривати вітри? (Від кількох секунд до місяців.)

— Наведіть приклади руйнівної роботи вітру.

— Яку користь приносить вітер людям?

■ 6.                        Узагальнення й закріплення знань

6.4.                        «Літературна хвилинка»

Дід Вітер
Українська народна казка Поділля

Жили собі в одному селі бідні мати і син. От прийшов час, коли в них зовсім не було що їсти, і мати послала сина принести з комори муки. Пішов син, змів із засіка останню мукичку, набрав повну миску і поніс до хати. Та в цей час на подвір’ї зірвався сильний вітер і розвіяв всю муку з мисочки. Заплакала бідна жінка, а син розсердився і сказав:

— Не плачте, мамо, зробив дід Вітер нам збиток, от нехай і віддячить за це!

Зібрався син у дорогу й пішов. Довго ішов він і дійшов до величезного лісу. А на галявині стояла корчма. Стомився хлопчик, зайшов до корчми води випити, а корчмар і розпитує його, хто він і куди іде. Розповів хлопчина усе тому чоловікові. А корчмар і каже:

— Будеш іти назад, заходь до мене в гості. Буду тебе чекати.

Пішов хлопчина далі і дійшов до великого срібного замку. А жив у тому замку дід Місяць. Пожалівся йому хлопчик:

— Дід Вітер розвіяв мою муку по подвір’ю, то ж нехай тепер мені її поверне. Тому і йду до нього сваритися.

Вислухав дід Місяць хлопчика і дав йому в подарунок кілька срібних монет. Крокує хлопчик далі, коли це з’явився перед його очима золотий замок. Хлопчик думав, що це замок діда Вітра. Та на порозі його зустрів дядько Сонце. Він уважно вислухав хлопчика, подарував йому кілька золотих монет і показав дорогу до Вітру.

Ще довгенько йшов хлопчик, поки дістався до будинку, що стояв на найвищій горі. Підійшов він до того будинку і розбудив діда Вітра.

— Що ж ти, сякий-такий, Вітре, забрав у мене мою останню муку, ми й так їсти не маємо що.

Здивувався Вітер на таку мову. Почав просити у хлопчика вибачення:

— Пробач мені, дитино, не бачив я тебе з твоєю мукою. Ніколи б я тобі не нашкодив. Ну, а раз так сталося, дарую тобі млинок. Як скажеш: «Мели, млинок, мені на достаток», то він намеле усе, що тобі заманеться. А скажеш: «Досить, досить, хазяїн тебе просить» — і він перестане молоти.

Сердечно подякував хлопчик Вітрові та пішов додому. Дійшов він до галявини з корчмою і вирішив там заночувати.

За вечерею корчмар випитав про все у хлопчика. А потім підсипав йому снодійного зілля і замінив чарівного млинка на звичайного. Уранці проснувся хлопчик і пішов додому.

Радо зустріла його мати. Син до вечора розповідав їй про свої пригоди і вирішив перевірити чарівного млинка. Та скільки хлопчик не говорив чарівні слова, млинок стояв на місці. Розсердився хлопчик і вирішив, що дід Вітер його обдурив. Залишив він золоті і срібні монетки матері, а сам знову подався до діда Вітра.

Дорогою знов хлопчик завітав і до корчмаря, і до Місяця, і до Сонця і всім їм розповідав про свою прикрість. А коли дійшов до діда Вітра, то зчинив у нього страшенний галас і репет. Та Вітер знав усю правду, бо скрізь літає і все бачить та чує. Але хлопчику правди не розповів, а вибачився і дав йому чарівний мішок з такими словами.

— Як потрібно буде тобі щось, то скажи такі слова: «Хто в мішку гожий, вийди на світ Божий».

Але дід Вітер навмисне не сказав хлопчикові слова, які будуть зупиняти цей мішок. Хлопчик подякував Вітрові і пішов додому. На краю лісу хлопчик зайшов до корчмаря. Той знову все в хлопця випитав і підсипав йому снодійне зілля. А вночі підмінив мішок чарівний на звичайний. Хлопчина встав вранці та пішов додому. А корчмар вирішив перевірити, що за подарунок дав дід Вітер хлопчику.

Та тільки він промовив чарівні слова, як з мішка вистрибнуло два здоровані і почали гамселити корчмаря по чому бачили. І били його доти, поки він не почав проситися.

— Рятуйте мене, усе віддам хлопчині, лише не бийте мене! Прошу вибачення!

Оце і були чарівні слова, щоб здоровані пішли назад у мішок. Отоді корчмар зібрав справжній млинок, мішок і швиденько побіг доганяти хлопчину, щоб усе віддати йому.

Хлопчик задоволений прийшов додому, і з тих пір вони з мамою більше не бідували, а лише завжди щиро дякували дідові Вітру за подарунки.

 маря. Той знову все в хлопця випитав і підсипав йому снодійне зілля. А вночі підмінив мішок чарівний на звичайний. Хлопчина встав вранці та пішов додому. А корчмар вирішив перевірити, що за подарунок дав дід Вітер хлопчику.

Та тільки він промовив чарівні слова, як з мішка вистрибнуло два здоровані і почали гамселити корчмаря по чому бачили. І били його доти, поки він не почав проситися.

— Рятуйте мене, усе віддам хлопчині, лише не бийте мене! Прошу вибачення!

Оце і були чарівні слова, щоб здоровані пішли назад у мішок. Отоді корчмар зібрав справжній млинок, мішок і швиденько побіг доганяти хлопчину, щоб усе віддати йому.

Хлопчик задоволений прийшов додому, і з тих пір вони з мамою більше не бідували, а лише завжди щиро дякували дідові Вітру за подарунки.